«Була суворазима. Птиці не встигли вилетіти у вирій, гинули, замерзали. Люди шанували птиць, як Божі створіння, що приносять весну та радість після холодної зими, позабирали всіх птиць, відігріли у себе й тримали в хатах цілу зиму. Стало пригрівати сильно сонце, весна наближалася. Птиці вилетіли з хотів і полетіли у вирій. Відтіля повернулися і всім принесли писанки та весну. З того часу й стали люди писати писанки…»
Категорія: Творчість
Про що розповідає писанка
Коли береш у руки писанку — це маленьке диво, створене руками простої
селянки з віддаленого українського села, — важко собі уявити, що майже таку ж колись — можливо, декілька тисяч років тому — тримав у своїх руках делекий
пращур, виписуючи на ній сонячні знаки: динамічну свастю чи витончену
спіраль… або раптом посипеться рисочками дощик і засіються крапками зерна, чи «воловими очками» задивиться у твою душу старий бог. А на цій — якийсь
митець-філософ поклав на чорне тло червоний безконечник.
Покутська кераміка
Гончарні майстерні «Покутська кераміка» – це виробниче об’єднання творчих людей, які поклали за мету відродження, осучаснення і запровадження до широкого вжитку екологічно чистого глиняного посуду, створеного за старовинними технологіями гончарів Покуття.
Український рушник
Вишитий рушник в Україні посідає особливе місце. Рушники — це символ України, відбиття культурної пам’яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», символіка червоного кольору. З літописів відомо, що під час весняних заклинальних обрядів дерева обвішувались «убрусами». Вишиті на них орнаментальні символи відповідали заклинальній символіці родючості. Рушник у давнину відігравав важливу роль, на ньому вишивалися священні язичницькі зображення. Це були «язичницькі іконостаси», сповнені глибокої архаїки.