Категорія: Творчість

Чорнії брови, карії очі,

Темні, як нічка, ясні, як день.

Очі ви, очі, очі дівочі,

Де ви навчились зводить людей?

Знов зозулі чути голос в лісі,

Ластівки гніздечко звили в стрісі,

А вівчар жене отару плаєм,

Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Ти не моя, дівчино молодая!

І не мені краса твоя:

Віщує думонька смутная,

Що ти, дівчино, не моя!

Там, де Ятрань круто в’ється,

З-під каменя б’є вода,

Там дівчина воду брала,

Чорнобрива, молода.