З прийняттям християнства Київська Русь перейняла й елементи так званого церковного театру. Із небагатьох зразків релігійної драми, що існували у візантійському культі, в Україні був відомий аж до початку XX ст. один — “Умивання ніг”, пов’язаний з Великоднем.
Розлучення
За нормами звичаєвого права шлюб розглядався як громадянська угода, що її, як і кожну угоду, можна було укладати і розривати. Розірвання шлюбу в документах XVI — XVIII ст. називалося по-різному: в одних випадках “розвод” (дуже рідко), “розлученьє”, “розпуст”, “розпущеньє (або визволеньє) з малженства”, в інших “розстаньє”, а у міщан — “розлука”.
Становище вдови. Невістка в сім’ї
Особливе становище в давньому звичаєвому праві займала вдова. Вона вільно розпоряджалася не тільки своїм приданим, а й усім майном чоловіка, що залишалося після його смерті. “Якщо би котрась вдова за мужа пішла і діти першої жени застала, а з тим мужем других дітей набула, то, по смерті мужа її, з обома дітьми того мужа свого в маєтку мужа нерухому частину має мати.
Придане. Віно
Коли жінка виходила заміж, вона приносила з собою у дім чоловіка, в його сім’ю відповідне майно — придане, яке залишалося власністю жінки.
Нічого не знайдено
Схоже, що не вдалося знайти те, що ви шукаєте. Можливо допоможе пошук.