Знання і уявлення хлібороба про світобудову і розташування небесних світил покладено в основу як астрономічного, так і народного календарів, а також припущень щодо організації Всесвіту.
Народний календар
Становлення народного календаря відбувалось протягом тривалого часу. Вирощуючи культурні злаки, випасаючи худобу тощо, селянин фіксував усі атмосферні зміни з огляду позитивних чи негативних впливів на результати його праці. Оскільки головним заняттям населення ще з правіку було хліборобство, народний календар українців з повним правом можна назвати хліборобським, або аграрним, календарем.
Виготовлення драниці та ґонту
До давніх лісових промислів належало також виробництво дахівки — драниці та ґонту, якими накривали замки, будинки феодалів і купців, громадські споруди (церкви, дзвіниці, млини, школи), а гуцули і поліщуки — також свої житла і господарські будівлі.
Виробництво вугілля, поташу, смоли і дьогтю
У багатих на деревину районах здавна були поширені різноманітні лісові промисли і заняття, пов’язані з її переробкою, зокрема виробництво вугілля, поташу, смоли і дьогтю. Деревне вугілля використовувалося у ковальстві та як паливо для залізоплавильних гут, поталі — для відбілювання полотна, виробництва паперу, скла, фаянсу та порцеляни, смола — як засіб консервації дерева у будівництві та водному транспорті, дьоготь — у народній медицині і для змазування осей колісних засобів пересування.
Продовжити читання “Виробництво вугілля, поташу, смоли і дьогтю”
Нічого не знайдено
Схоже, що не вдалося знайти те, що ви шукаєте. Можливо допоможе пошук.