Категорія: Світогляд

Образ веселки в українській та світовій міфології пов’язаний із мотивами життя і смерті. Від цієї барвистої небесної дуги залежить якість і кількість живлющого дощу: саме вона, веселка, набирає для нього воду з річок…

Вогонь — один із центральних образів світової міфології. Вшановування вогню пов’язане з уявленнями про його божественну очисну силу. Вогонь може бути земний, небесний або підземний. І якщо в перших двох випадках він асоціюється з добробутом, плідністю, сільськогосподарською обрядовістю, то в останньому — із загрозою для людини.

Вітер — це, передусім, вільний простір. За стародавніми уявленнями, повітря  асоціювалося з порожнечею, а згодом — із місткістю, в якій опинилися  першостворені речі — небесні світила, рослини та істоти. Вітер, повітря в  міфології сприймалися як божества, що відділили небо від землі, адже на початку  небо-батько й земля-мати були нероздільними.

Ріка, за міфологічними уявленнями різних народів, є кордоном, який розділяє світи. У народній обрядовості та фольклорі переправа через ріку означала перехід від земного існування до неземного, від стану дівування чи парубкування — до одруження.