29 березня – Возний день (Саввіна)

Возний день (Саввіна) – цього дня треба було присвятити день возу, оглянути його, зміцнити колеса оглянути приладити голоблі. У народі так і казали: «На Саввіна сані покинь, воза посунь».

Санний шлях до цього часу вже повністю руйнувався, пора було пересідати на літній транспорт. Також говорили: «Крути — не крути, зима, морозь — не морозь, а весна вже увійшла в свої права». На Саввіна бігли струмки, навіть якщо не було сонця, — така тепла погода встановлювалася на вулиці.

Возний день – прикмети та традиції

Вважалося, що якщо у цей день тепло, то і вся весна буде теплою.
Після того, як віз вважали готовим до виїзду, обід переднього колеса символічно мастили олією, «щоб шляхи-дороги пролітали, як по маслу».

Возний день

На голоблю пов’язували червону вовняну нитку, яку зав’язували на три вузлики, це вважалося оберегом для їдучих на возі від дорожніх бід, від лихого ока і від «закудикування дороги» (в народі дуже боялися питання «куди шлях тримаєш?», вважалося, що після цього в дорозі будуть чекати неприємності).

29 березня православна церква вшановує пам’ять преподобного великомученика Саввіна (Савіна) Єрмопольского. Жив святий в третьому столітті на Єгипетській землі.

В Возний День (Саввіна) господині будинків обмітали призьби від пилу і бруду, що утворився на них за зиму, а після проходились по них полиновим віником, для того, щоб плітки людські і злі слова повз живучих в будинку пролітали і образ не завдавали.