Над моєю хатиною
Чорна хмара стала…
А на мене, молодую,
Поговір та слава!
Ой я тую чорну хмару
Крилом розмахаю…
Перебуду сей поговір,
Перебуду й славу.
Хоч я сюю перебуду,
Другую набуду,
А таки ж я, молодая,
Без слави не буду.
Ой не піде дрібен дощик
Без тучі, без грому…
Ой не вийде дівка заміж
Та й без поговору.
Настучиться, нагримиться —
Дрібен дощик піде…
Насудяться воріженьки —
Дівка заміж піде.
Судіть, судіть, воріженьки,
А я й не боюся:
З ким люблюся — ізійдуся,
Не наговорюся.
Судіть, судіть, воріженьки,
Судила б вас трясця!
А моєму миленькому
Пошли, Боже, щастя,
Пошли, Боже, йому щастя,
Ще й добру годину,
Що він мене пригортає,
Як мати дитину.