На городі верба рясна…
Там стояла дівка красна,
На городі верба рясна…
Там стояла дівка красна,
Хорошая та вродлива,
Її доля нещаслива.
Хорошая та вродлива,
Її доля нещаслива.
Її доля нещаслива —
Нема того, що любила.
Її доля нещаслива —
Нема того, що любила.
Нема його та й не буде —
Розраяли вражі люди.
Нема його та й не буде —
Розраяли вражі люди.
Розраяли, розсудили,
Щоб ми в парі не ходили.
Розраяли, розсудили,
Щоб ми в парі не ходили.
А ми в парі ходить будем,
Як любились, так і будем!
А ми в парі ходить будем,
Як любились, так і будем!