Та нема гірш нікому,
Як тій сиротині:
Ніхто не пригорне
При лихій годині!
Ніхто не пригорне
При лихій годині!
Та не пригорне батько,
Не пригорне мати,
Тільки той пригорне,
Що думає взяти.
Тільки той пригорне,
Що думає взяти.
Та налетіли гуси
З далекого краю,
Замутили воду
В тихому Дунаю.
Замутили воду
В тихому Дунаю.
То бодай сірі гуси
З пір’ячком пропали,
Що нас розлучили,
Як голубів пару!
Що нас розлучили,
Як голубів пару!
Як ми кохалися,
Як зерно в горісі, —
Тепер розійшлися,
Як туман по лісі!
Тепер розійшлися,
Як туман по лісі!
Як ми кохалися,
Як голубів пара, —
Тепер розійшлися,
Як чорная хмара!
Тепер розійшлися,
Як чорная хмара!