Та й за тучами громовими сонечко не сходить,
За вражими ворогами мій милий не ходить.
Та ой ви, тучі громовії, розійдіться різно,
Та прийди, прийди, мій миленький, хоч не рано — пізно.
Та орав мій милий у ярині та й став у толоці,
Виплакала карі очі за чотири ночі.
Та й уже мені ті чотири та й за вісім стали,
Бодай мого миленького волики пристали.
Та нехай воли живі будуть, а щоб плуг поламався,
Щоб мій милий чорнобривий додому пригнався.