У 1852 р. церкву перебудовано, проте збережено традиційну для народного дерев’яного зодчества Лівобережжя планувально-просторову структуру зрубної конструкції. Тридільний одноверхий храм по осі із заходу на схід складається з квадратного у плані бабинця, восьмигранної нави і п’ятистінного вівтаря.
Нава завершується високим восьмигранним шатровим покриттям з двома заломами. Зовні стіни шальовані, покриття гонтове. Внутрішній простір храму має вертикальне розкриття завдяки системі побудови завершення центрального об’єму нави. Архітектурно-декоративне оздоблення храму доволі стримане. Тут використано лише об’ємне різьблення окремих конструктивних деталей, зокрема карнизів, скоб, віконних і дверних обрамлень.
Загальний вигляд церкви з південного сходу