Гой ти, наш пане, пане Іване

Гой ти, наш пане, пане Іване,
У тебе в домі так, як у раю:
У тебе верби й а груші родять,
У тебе сини у царя служать
А царевичку все собі дружать.

Ой в царя дочку все заручили
Та й додомочку все пригостили.
У тебе воли все половії,
У тебе плуги все золотії,
У тебе двори все кедровії,
У тебе столи калиновії,
На них скатерті все шовковії,
На них тарелі все циновії.
У тебе лани, як загаї,
У тебе хліби, як тихий Дунай.
На них жита, як жир, ситі,
На них пшениця, як стоянидя.
У тебе вівси жеброванії,
У тебе ячмені золотії,
У тебе коні все турецькії,
У тебе стрільби все стрілецькії,
У тебе воли, як стодоли,
А корови, як обороги.
У тебе вівці гори покрили.
У тебе худоби без рахуби,
У тебе скрині все кованії,
У них червінці не рахованії.
У тебе шуби соболевії,
А горностаї королевії,
У тебе жупани, як у пана,
Кунтуші, як скочусі.