Із-за гори кам’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки —
Вже літа минають.
Запрягайте коні в шори,
Коні воронії,
Та й поїдем доганяти
Літа молодії.
Ой, догнали літа мої
На кленовім мості.
Ой, верніться літа мої,
Хоч до мене в гості.
Не вернемось, не вернемось,
Немає до кого,
Бо не вміла шанувати,
Як здоров’я свого.