У 1927 р. церкву було перевезено до Мукачевого, в 1976 р. – до Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді. Церква тризрубна, триверха. Бабинець і нава рівноширокі, об’єднані піддашшям на різьблених стовпцях з кронштейнами.
Композиція завершень має динамічний характер у напрямку зі сходу на захід.
Завершення вівтаря і нави шатрові, із заломами; над бабинцем височіє струнка
вежа-дзвіниця з вишуканими обрисами бані.
Гонтове покриття дахів і стін надає споруді композиційної цілісності. Завдяки вишуканим пропорціям форми та її пластичному трактуванню церкву визнано унікальним зразком дерев’яного храмового будівництва лемківської школи.
Загальний вигляд церкви з експозиції музею План церкви