«Ой чого ти, дубе,
На яр похилився?
Ой чого, козаче,
Не спиш, зажурився?»
«Гей, мене чарують
Зорі серед ночі.
Не дають заснути
Серцю карі очі.
Гей, лети, мій коню,
Степом і ярами,
Розбий мою тугу
В бою з ворогами».
скарбниця українського народу