Ой ходила дівчина бережком, (2)
Заганяла селезня батіжком: (2)
«Іди, іди, селезню, додому, (2)
Продам тебе дідові старому». (2)
За три копи селезня продала, (2)
А за копу дударика найняла: (2)
«Заграй мені, дударику, на дуду, (2)
Нехай же я своє горе забуду». (2)
«Коли б тобі горенько да печаль, (2)
То б ти вийшов на вулицю та й кричав. (2)
А то ж тобі горенька немає, (2)
Ой хто ж тобі сі кучері звиває?» (2)
«Була в мене дівчина Уляна, (2)
Вона ж мені сі кучері звивала; (2)
Була в мене дівчина Орися, (2)
Тоді в мене сі кучері вилися; (2)
Була в мене дівчина Варвара, (2)
Вона ж мені сі кучері порвала…» (2)