Один кінець горбатки підгинали, закріплюючи його на поясі. Пояс ( «крайку») ткали з кольорової, переважно червоної вовни. Весільна сорочка подолянки завжди мала бути додільною — шитою з цільного з верху до долу полотна. За народною традицією вважалось, якщо сорочка ціла, то і життя має бути «цілим», «повним». Готуючи сорочку до весілля, молода прикрашала її вишитими орнаментами, переважно геометричними, які виконувались улюбленим на Поділлі чорним кольором своєрідним швом, т. зв. «низинкою», «низзю». Вишивали орнаментальні навкісні смуги на пазусі, а також мережили та шили низзю поділ сорочки. Шию та груди молодої прикрашали численними низками намиста та коралів, які виконували роль оберегів — від уроків.
Поділля Східне
ПОДІЛЛЯ СХІДНЕ
Кінець XIX — початок XX ст.
Весільне вбрання молодих колишнього
Кам’янець-Подільського повіту Подільської губернії,
тепер Кам’янець-Подільського району
Хмельницької області
Своєрідність весільного вбрання подолян полягає в наявності одноплатової тканої спідниці («горбатки»), що нею оповивали поверх весільної сорочки стан молодої.
Молодий і молода одягнуті в традиційні подільські свити, оздоблені кольоровими шнурками, сукном та тасьмою з відкладними манжетами («закаврашами»).
Голову молодої прикрашає чільце та вінок з барвінкового листя та штучних квітів. Весільний вінок покладено і на шапку молодого. Шия молодого пов’язана весільною шовковою хустиною.
Малюнок збільшується , якщо клікнути на нього