Символіка писанки

Писанка — важливий предмет язичницького культу, її історія сягає сивої давнини і пов’язана з релігійними уявленнями первісних людей, зокрема з поклонінням плодоріддю, з ритуалом величання весняного відродження життя на землі. Яйце символізує сонце і відродження, у такому значенні воно відоме всім народам світу.

На писанках повторюються малюнки, що знаходять археологи на мальованій кераміці трипільської доби, це дає підстави розрізняти слов’янські й неслов’янські доісторичні могили, адже писанкарство було притаманне саме слов’янським етнічним групам, які пізніше стали називатись українцями.

У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Керамічні писанки із кульками всередині, які постукували при струсі і відганяли злі сили, знайдено у похованнях в Києві та Новгороді. Ці міста були осередками писанкарства за часів Київської Русі. Взагалі ж археологами виявлено близько 20 пунктів на території України, де побутувало мистецтво виготовлення цих амулетів.

Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Господарі закопували писанки в землю, бо вірили, що сила яйця сприятиме щедрим жнивам, розкладали писанки на могилах батьків та дідів, закопували у могили дітей, дарували один одному закохані хлопці й дівчата тощо. Вважалось, що писанку треба вміти написати, знати, коли саме це зробити, вміти замолити, а найголовніше — розбиратись, кому яку дарувати, щоб символіка оберега відповідала смислу дарування.

З часом звичаї, пов’язані з писанкою, втратили свою первісну символіку; залишившись поєднаними із гаївками-веснянками, дитячими іграми та Великоднем, дістали нову інтерпретацію давні поганські символи, наповнившись християнським змістом.

Процес виготовлення писанки досить складний. Раніше це можна було робити лише у чітко визначений час, з певними замовляннями, чарівні знаки писались відповідними кольорами. Зараз залишилась лише символіка знаку і кольору. За технікою виготовлення раніше існувало двадцять різновидів, на сьогодні широко побутують лише п’ять.

Символічних малюнків у писанці понад сто,
найпопулярніші такі:

КРИВУЛЬКА, БЕЗКОНЕЧНИК (меандри) —  означає нитку життя, вічність сонячного руху;

ТРИГВЕР, РУЖА, ЗІРКА, ХРЕСТ (квадратний) — символи сонця, чотирьох сторін світу, тригвер, або триніг, (відомий з трипільської культури), знаменує собою небо, землю і повітря або повітря, вогонь і воду — символи життя;

СОРОК КЛИНЦІВ — символізують сорок точок життя, успіх господарства, добробут та чесність людини;

ПАВУЧОК (круторіг, вітрячки, розетки, павутиння) — один з найдавніших солярних знаків;

КРАПОЧКИ — небесні світила, у християнстві — сльози Божої Матері;

СМЕРЕКОВІ ГІЛКИ, РОСЛИНИ — вічна юність, здоров’я, краса, буяння природи;

ПШЕНИЧНІ КОЛОСКИ — символи врожаю.
 

Яйця, пофарбовані в один колір, називаються крашанками, їхні кольори теж мають певну символіку.

ЧЕРВОНЕ яйце означав радість, життя, любов, для молодих — надію на одруження;

ЖОВТЕ — місяць і зорі, у господарстві — врожай;

БЛАКИТНЕ — небо, повітря, магічне значення — здоров’я;

ЗЕЛЕНЕ — воскресіння природи, багатство природи і плодоріддя — землю, врожай;

ЧОРНЕ З БІЛИМ — пошану духів, душ померлих, подяку за охорону від злих сил.

СПОЛУЧЕННЯ КІЛЬКОХ КОЛЬОРІВ з узорами в орнаменті з чотирьох-п’яти фарб — родинне щастя, мир, любов, успіх тощо.

Кожна місцевість має свої особливості у визначенні головних кольорів: на Поліссі, Волині, частині Поділля виготовляють писанки переважно червоні; для Подніпров’я характерні широкі симетричні поля і товсті лінії; Наддністрянському Поділлю характерні чорні писанки з темним і білим тлом; бойківські писанки — двобарвні; гуцульські — ясні, писані жовтим і білим по червоному. Писанки дарували із певним смислом, вважаючи, що вони допомагають, заворожують. Дітям дарували писанки світлих кольорів, хлопцям і дівчатам — із солярними символами та тригверами, веселих кольорів; господарям — писанки із сорока клинцями або кривульками; літнім людям — з чорними барвами та поясами («небесними мостами»).

Способи виготовлення писанок теж різні. Найпоширеніший такий: у «писальце» (перо, зроблене з тонкої бляхи) наливають розтоплений віск і виписують орнамент, потім опускають яйце у фарбу. Там, де воском намальовано, залишиться біле; потім воском покриваються ті місця, де має залишитись новий колір, і так далі. Коли всі орнаменти нанесені, яйце трохи підігрівається, щоб віск розтопився.

Про писанки збереглось багато легенд. Одна з них така: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занехають, тоді зло у вигляді страшного диявола звільниться зі своїх залізних пут і знищить світ. Цей диявол живе під землею, прикутий до скелі ланцюгами. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться ще писанки і скільки їх написано. Коли багато, то залізні пута міцно стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає найбільше зло. Отже, пишіть писанки.