Будівництво собору було розпочато за князювання київського князя Всеволода Ольговича. За типологічною характеристикою це хрещатобаневий, тринавовий, шестистовпний, триапсидний храм. Належить до київської школи мурованого зодчества XII cm.
Південний фасад собору План собору
На початку XIX cm. зовнішній вигляд споруди в результаті часткової перебудови набув класицистичних рис. Переосвячення собору на Успенський відбулося у 1833 р.
У храмі було встановлено домовину з прахом Тараса Шевченка перед похованням його на Чернечій горі.
Західний фасад собору