Жаба

ЖАБА – символ скупості й самонадіяності, переоцінки власних сил та можливостей. Вона – втілення бридкої гріховності, огидного і неприємного – всього, чого не лише треба уникати, але й не спілкуватися, не зустрічатися з ним.

«Дметься, як жаба» – ознака хвалькуватості, надмірної поваги до себе.
Вважали її і символом підземного царства, пов’язаного з нечистим та лихим: коли жаби лізуть в домівку і кумкають – це до домовини, тобто вони кличуть у підземний світ когось із домашніх; навіть дорога, через яку перелізе жаба, стає нещасливою для людини. Жаба-ропуха – то перевтілена відьма. В образі жаби можуть з’являтись й інші демонські істоти, зокрема, домовик або водяник…
Разом з тим, в давніх традиціях заклалось і позитивне ставлення до жаби: її використовували у лікувальних цілях, навіть проти укусів гадюки; за її допомогою очищали криничну воду і навіть викликали дощ…