Біологічні особливості свійської курки

Особливості свійської курки – зовнішній вигляд курки є досить характерним: щільне, мало пристосоване для польотів тіло, коротка шия з маленькою голівкою, із сильним, трохи грубуватим дзьобом, короткі, широкі крила.

Особливості свійської курки

Кістяк тулуба курки складається з шийних, грудних, поперекових, крижових, хвостових хребців, ребер і грудної клітки. Кістяк голови – з мозкового та лицьового відділу, що утворює кістяк дзьоба. Кістяк крила складається з поясу грудної кінцівки та вільного відділу.

Мускулатура, що, як правило, має блідо-рожеве забарвлення, добре розвинена на грудній клітці, на крилі та задній кінцівці. Грудні м’язи птахів здатні виконувати колосальну роботу із забезпечення тривалого польоту. Утім, нагадаємо, що кури не схильні навантажувати свої літальні м’язи. Й навіть у дикій природі їхній польотний максимум – це злітання на гілку дерева в разі безпосередньої загрози.

Свійські кури

Особливості свійської курки

Обмін речовин, як і всі життєві процеси, у птахів відбувається досить інтенсивно. Причому травлення птахів, зокрема курей, досить специфічне, тому що в них немає губ, щік, зубів. Носова порожнина коротка, нюхова ділянка відсутня. Слинні залози розвинені набагато слабше, ніж у ссавців. Глотка має тільки травну частину, не відокремлену від ротової порожнини.

Вона проходить у стравохід , що має об’ємистий зоб – місце, де корм мацерується. Шлунок складається із залозистої і м’язової частини. У залозистому відділі залози добре змочують корм секретами.

М’язова частина шлунка складається з розвиненої мускулатури, дія якої «підсилюється» наявністю тут дрібних, але твердих камінчиків,що допомагають перетирати твердий корм . У такий спосіб у м’язовій частині корм піддається посиленій механічній обробці, що дозволяє засвоювати навіть найтвердіший корм, такий, як, вкрите твердою та вологонепроникною насіння дикорослих рослин.

Будова курки
Будова курки

Печінка знаходиться поруч із серцем і складається із двох частин. На правій розташовано жовчний міхур. Тонкий відділ кишечнику невеликий. Товстий кишечник короткий, має дві сліпі кишки. Від сліпої кишки починається пряма кишка, що тягнеться до клоака. Тут, у клоаці, відкриваються і сечоводи, і статеві протоки. Клоака має так звану фабрицієву сумку й закінчується анальним отвором зі сфінктером.

При дефекації повітроносні мішки наповнюються повітрям і тиснуть на клоаку, полегшуючи видалення продуктів життєдіяльності.
У півня богоподібні сім’яники лежать під попереко-крижовими хребцями. Сім’япроводи від сім’яників ідуть дуже звивистим шляхом і виводять до клоаки.

Саме тут, у клоаці, розташовані нерозвинені придаткові залози й статевий член півня, що практично не розвинений і участі в заплідненні майже не бере – півень під час статевого акту лише притискає свою клоаку до клоаки курки. У самок розвинений тільки лівий яєчник, що має гронувату поверхню. Зрілі яйцеклітини потрапляють до яйцепроводу, який виходить до клоаки.

Яйце складається з жовтка, білка та шкарлупи. Саме в такому порядку, з середини, ці елементи формуються в організмі курки. Блок і шкарлупа на яйці утворюються останніми, уже в яйцепроводі.

Линяння в породистих несучок може починатися в жовтні й закінчується за 48-50 днів. Низькопродуктивні птахи починають линяти з липня, і цей процес у них триває майже протягом чотирьох місяців. Щоб помітити всі ці особливості, власник курки має бути пильним і спостережливим – без цього освоїти таємниці птахівництва неможливо.

Особливості свійської курки – породи

Породи у курей
Породи курей

Найбільш цінні та поживні продукти,що виробляє курка, – яйця та м’ясо. При чому цю продукцію отримують за короткий час і при відносно не великій витраті кормів. Скороспілість найкращих порід курей є такою, що вже в 5-місячному віці вони починають нестися й давати понад 200 яєць на рік.

М’ясні породи курей визначаються феноменальною скороспілістю, енергією росту та досягненням продуктивної маси. Курчата найкращих м’ясних порід за 6 місяців збільшують живу масу в 50 разів. І ця біологічна особливість завоювала для курки високе місце в списку найбільш корисних сільськогосподарських тварин.