На Феофана зазвичай птахів пригощали насінням, щоб швидше залучити весну. Також поїли коней джерельною водою або водою, у якій довгий час знаходився який-небудь срібний предмет (наприклад, кільце, ложка). Вважалося, що це допоможе вберегти їх від хвороби і псування.
Згідно з переказами, Феофан був наділений даром творити дива – виганяти бісів і зціляти хворих. Феофан присвячував себе молитвам і переписування книг. За це Господь дав йому здатність виганяти з людини хвороби і бісів.
На Феофана на вулиці влаштовували зустріч весни, чекаючи, що до цього дня зовсім відтане грунт і розтане сніжне покривало.
Феофана – традиції та прикмети
Повага і турбота на Феофана була присвячена – коням, без яких селянину було просто не прожити. Горювали, якщо кінь нездужа саме в цей день, адже тоді бути худобі слабкою і хворіти все прийдешнє літо. Щоб захистити коней, і від хвороб, і від «поганого» ока, треба було напоїти їх з срібла (для цього в звичайну посудину з водою кидали монетку або кільце з срібла) і повести до джерела.
Кінь – чи не головна тварина в селянському господарстві, улюблена і шановане. Про них говорили: «У доброго господаря немає поганого коня». Конячка могла передбачати погоду – якщо, буде негода, кінь струшує головою, задирає її вгору, пирхання в дорозі обіцяє приємну зустріч.
Примічаючи погоду, цьго дня особливо чекали туман, адже він обіцяв добрий врожай коноплі, овесу і льону. І, щоб не тільки помітити прикмету, але і допомогти збутися, слід підгодувати птахів на вулиці лляним і конопляним зернами. Конопля була важливою рослиною, з її волокна робили тканини, мотузки і шпагати, а з олії готували їжу і застосовували в роботі малярі.