Дівчинонька по гриби ходила,
В зеленому гаю заблудила. (2)
Приблудила к зеленому дубу:
— Ой тут же я ночувати буду. (2)
Я ж думала, що дуб зелененький,
Коли бачу — козак молоденький. (2)
І сказала: — Козаче-гультяю,
Виведь мене з зеленого гаю. (2)
Виведь мене з зеленого гаю,
Я ж молода, дороги не знаю. (2)
— Коли б дівка дороги не знала,
Вона б мене гультяєм не звала. (2)
А сказала б: — Козаче-соколе,
Виведь мене з зеленого бору. (2)
Виведь мене із темного бору
Та й проведи до самого двору. (2)