КОЗА – символ скептицизму і недовіри, образний вираз малозначимості. Вона схожа з чортом або чорт з нею (!) – ріжки, борода, копитця. Дуже часто – об’єкт глузування і насмішок. А ще кажуть: «Козел відпущення» – це той, на кого покладають усі гріхи (офірний цап).
За легендою, вона – невдала спроба злої сили «зліпити» щось подібне створеній Богом корові. Зате в «придуманої» лукавим кози відьма не може відібрати молока… А цап або козел узагалі вважається подобою диявола, і диявол зображується з «цапиними» ознаками.
Коза настільки любить природу, що споживає майже все, що зеленіє, росте і цвіте. В крайньому випадку, спробує всяку зеленину, що потрапить їй на очі. Буває набридливою, неспокійною, імпульсивною в діях; внаслідок вередливості й примхливості втомлює своє оточення, навіть може довести його до відчаю. Недисциплінована і не любить дотримуватись традицій та встановленого порядку.
Але поряд з усім цим, незважаючи на примхливу вдачу, невибаглива до умов життя, вміє задовільнятись малим. А це робить її корисною і життєво практичною.
Коза – живий образ примхи, поєднаної з простотою і зручністю.