СОВА – символ мудрості й потаємних знань, і. водночас, нещастя і смерті, про що вона повідомляє своїм зловісним і тривожним нічним криком. Лише їй відомо, як мудрість життя приховується таємницею смерті… Ще її називають пугачем, бо вона лякає, кричить тільки на біду.
Сова – символ темного і похмурого, бо боїться і не любить сонячного світла і дня, ховається в темряву та в ніч. Вона тому символ смерті та пітьми, що не боїться ні того, ні іншого. За переказом, коли душа вилітає з тіла, всі птахи лякаються, лише сова спокійно спостерігає смерть.
Своїм лукавим сміхом сова дурманить подорожнього, збиває на манівці і навіть віщує близьку смерть. Здатність сови бачити у темряві говорить не тільки про її прозорливість, а й про мудру обережність: вона так глибоко знає таємниці цього світу, що вважає за необхідне берегтись його.