Та вже третій вечір, як дівчину бачив;
Ходжу коло хати, її не видати.
Вийди, вийди, дівчино,
Порадь моє серце, рибчино.
Вийди, вийди, дівчино,
Порадь моє серце, рибчино.
Не вийду, козаче, не вийду, соболю,
Не буду стоять сей вечір з тобою.
Ой, рада б я стояти, —
Не пускає мати з хати.
Ой, рада б я стояти, —
Не пускає мати з хати.
Коло вікна стою, дрібні сльози роню,
Дрібні сльози роню, слова не промовлю.
Промов, серце, словечко,
Як ми любилися двоєчко.
Промов, серце, словечко,
Як ми любилися двоєчко.
Як ми любилися, як ми кохалися,
Слави й поговору набиралися;
Була слава-поговір,
Ти ж не моя, серце, я не твій!
Була слава-поговір,
Ти ж не моя, серце, я не твій!
Допоможи, Боже, на рушничку стати:
Тоді не розлучать ні батько, ні мати,
Ні чужая чужина,
Коли судилася дружина.
Ні чужая чужина,
Коли судилася дружина.