ВОВК – символ жорстокості, жадібності, кровожерливості – в загальному, злої сили; ототожнюється зі злим божеством або духом війни та чвар. Він також і втілення підступності – здатен «одягти овечу шкуру», до чого часто вдається, аби досягти своїх кривавих цілей…
Його головна риса – невгамовний хижий голод, який перетворює вовка у безжалісного і невтомного мисливця. Отож, за своєю натурою він слугує лісовику, як сторожовий собака у цього лісового господаря, а також підвладний святому Юрію – покровителю мисливства і захиснику мисливців.
В давнину вовки мали відношення і до магічних дій: з вовчих зубів виготовлялось оберігове (охоронне) намисто, а його кігті, шерсть і навіть очі та серце слугували не тільки амулетами, а й лікувальними засобами.