Якщо в гостях подана страва, яку з якихось причин ви не хочете чи не можете їсти. У даному випадку не слід починати пояснювати, що ви втримаєтеся від тієї чи іншої страви, тому що у вас хворі печінка, нирки, серце, легені, шлунок тощо. Не треба розкривати привселюдно маленькі секрети своєї фізіології та ділитися рецептами своєї дієти.
Думається, ця тема може здатися декому з присутніх малоцікавою. Імовірно, можна припустити навіть більше:розмова, присвячена обговоренню різних захворювань, може не викликати в гостей припливу апетиту й особливого святкового настрою, що цілком могло би бути, якби ви не заговорили на цю тему.
А що ви повинні робити в такому випадку? Виявляючи зацікавленість, з радісним і задоволеним виглядом ви пробуєте запропоновану страву. Імітуєте задоволення, а надалі просто переключаєте свою увагу на підтримання розмови.
Є ще один вихід. Ви можете дуже чемно, не привертаючи до себе уваги, відмовитися від запропонованої страви.
.jpg)
Вихована добра господиня, помітивши ваше скрутне становище, ніколи не погіршить його непотрібними й неделікатними запитаннями. Вона «не зверне уваги» на те, що ви відмовилися від страви, і в майбутньому врахує ваше ставлення до неї.
Якщо буде подана національна страва, яку вам ніколи не доводилося куштувати, подивіться, як їдять її господарі. Тільки обійдіться без самодіяльності. Не буде порушенням етикету, якщо ви звернетеся до господині з питанням про те, з чого приготована ця страва та як правильно її їсти. Не виключено, що цю страву було подано спеціально для того, щоб познайомити гостей з особливостями національної кухні. Так що ваше питання в даному випадку може виявитися доречним і єдино правильним виходом із ситуації.
Якщо ви впустили ніж чи виделку, не намагайтеся підняти їх. Як це не дивно, але існують такі люди, які не тільки лізуть під стіл за прибором, який впустили, але й по-чинають потайки здувати з нього бруд або витирати серветкою, щоб використати за призначенням.
Не тільки в цьому випадку, але й в усіх інших, коли ви припустилися помилки, не перепрошуйте та не намагайтеся виправи-тися, привертаючи увагу оточуючих.
Пам’ятаєте, один з героїв оповідання А. П. Чехова «Будинокз мезоніном», Бєлокуров, розповідає молодому художникові про те, як, будучи присутнім на обіді, він, необережно жестикулюючи, перекинув рукавом соусник, через що на скатертині утворилася велика калюжа. Однак ніхто з присутніх, здавалося, не помітив цього. І, аналізуючи те, що трапилося, Бєлокуров доходить висновку, що «добре виховання не в тому, що не проллєш соусу на скатертину, а в тому, що ти не помітиш, якщо це зробить хто-небудь інший».
.jpg)
Краще взагалі не припускатися подібних помилок. Однак ніхто від них не застрахований. Якщо хтось із присутніх за столом зробить помилку, намагайтеся не звертати на це уваги, і тим більше не намагайтеся допомогти цій людині. Знову ж, не треба її втішати, голосно розповідаючи про те, як ви, ваш друг, сват і брат колись припустилися такої ж самої помилки.
Якщо дрібні помилки, ваша неспритність, необережні рухи, що призводять, нехай навіть через незнання, до порушення загальних правил поведінки за столом, можуть викликати (особливо на офіційних прийомах) серйозні ускладнення, то така поведінка просто створить вам репутацію невихованої людини.
Майте на увазі, що на офіційних зустрічах найбільший промах, гірше за який уже нічого не може бути, — це їсти з ножа.
Перелічити всі труднощі та ситуації, які можуть чекати на вас під час святкового обіду чи вечері, неможливо. Однак можна сміливо стверджувати, що жодна людина не знає всіх тонкощів щодо споживання різних страв. Тому ніхто з нас не застрахований від ситуацій, коли не ясно, з якого боку підступитися до нової страви та як правильно вчинити в тих чи інших випадках.