Жалі мої, жалі, великі, не малі,
Як майова роса по зеленій траві.
Як вітер повіє, то росоньку звіє,
А моє серденько в тяжкій тузі мліє.
Ой моє серденько з каменя твердого,
Розпукається ми з жалю великого.
Червона калино, не стій над водою,
Молода дівчино, жаль ми за тобою.
Поставлю ти хату з твердого дерева, —
Ой буду я в тебе кожного вечора.
Поставлю ти сіни з сухої дубини, —
Ой буду я в тебе кожної години.