Трипільська культура

Сто років тому неподалік від Києва, були відкриті поселення загадкового народу, який створив наприкінці кам’яного віку одну з перших цивілізацій світу – трипільську. Хто вони ці люди, яким було їх життя, як вони бачили світ, яким богам молилися?

Це була епоха великих змін в долі людства, після сотень тисяч років полювання на тварин, люди почали поступово приручати їх. Худоба годувала, одягала, озброювала та воістину везла трипільське суспільство. Але людину первісну на  людину цивілізовану перетворило не одомашнювання тварин, а одомашнювання рослин. Енергія прихована в невеликому зерні пшениці, дала людству неабияку силу. Трипільці озброєні лише кістяною мотикою, та дерев’яним ралом, зорали та засіяли величезний простір, від Карпат до Дніпра.

Запаси зерна та худоби звільнили їх від щоденного пошуку їжі і надали можливість спрямувати свої сили на вдосконалення знарядь праці. Природні матеріали вже не задовольняли потреби людей і вони винаходять нові: метал, кераміку, тканину.

Цей шматок полотна, що дійшов до нас з глибин тисячоліть, витвір одного з перших в історії  людства ремісників – ткача. Найвищої майстерності трипільські ремісники досягли в гончарстві, особливо захоплює орнаментована мальована кераміка, ці посудини вже не просто ремісницькі вироби, а щось набагато більше. Зараз важко визначити їхнє призначення, але в житті трипільців вони відігравали значну роль.

Можливо ці розписи своєрідний знак передачі інформації, писемність, а може це предмети ритуалу – священний посуд трипільських жриць. За його допомогою викликали дощ, пробуджували родючість, спілкувалися з душами померлих.
Це все, що лишилося від трипільського будинку, який згорів 6000 р. тому. Ми можемо відновити його вигляд частково, завдяки самим трипільцям, що виготовляли глиняні моделі своїх хат. Такі моделі досить умовні, але водночас напрочуд детальні.

Трипільці першими збудували дім на цій землі, доти люди ховалися землянках, наметах, печерах, але дім –  це, щось більше ніж захист від дощу. Дім,  це захист від хаосу, це організований простір, порядок, дім грецькою –  космос.  Дім, одна з перших моделей світу. Можливо ще більш складна модель світобудови, це трипільське місто.

Під курганами по Україні лежить найбільша модель стародавнього світу, більший в 60 разів за оспівану Гомером Трою, вдвічі за Вавилон, але коли виникли Троя з Вавилоном цей мегаполіс вже тисячу років лежав в руїнах.

Навіщо трипільці зводили такі поселення, може  місто гігант наче єгипетська піраміда втілює безглуздий культ людини. А чи це поселення існувало на протязі життя одного покоління, близько 50 р., а далі мешканці спалювали його і йшли будувати нове, на яке теж чекав вогонь. І так відбувалося століттями.

В багатьох міфах Бог Деміург, створює зелений всесвіт, землю, першу людину. Трипільці подібно до богів створили із глини власний світ, звичайна глина піднесена людським генієм зберегла і донесла його до нас.
Чи зможемо ми колись зрозуміти їх життя, їх думки, осягнути їх космос?  В той час світ був єдиний, він не поділявся на природне і надприродне і будь-яка реальна дія була магічною і будь-яка магічна  реальною.  Людина вірила в це з однаковою впевненістю, тим самим зароджувала нове життя.

Турбота про родючість землі, численність стада, продовження роду людського була сенсом життя. Адже людина міститься в центрі світобудови, на невидимій межі між світами її доля дотримувати рівновагу та велику силу, що дає життя всьому живому.

Велика трипільська цивілізація проіснувала приблизно 15 ст., створила блискучу культуру, чудове мистецтво, величезні міста.  І  несподівано занепала. На зламі тисячоліть людство все частіше звертає погляд у минуле, це природно, сьогодення у тривозі, майбутнє у пітьмі.  На наших очах світ змінюється шалено і хто візьме на себе сміливість передбачити яким він буде завтра.