Криниця, а також Колодязь

КРИНИЦЯ, а також КОЛОДЯЗЬ – це символ святості, чистоти й високої духовності, а також спадкоємності поколінь і традицій. Вона тілесно і духовно зв’язує предків і нащадків: перші криницю викопали, другі – з неї п’ють та її бережуть, як святиню.

Криниця і колодязь – символіка

Криниця – зосередження Добра і Краси. Вона дає воду для життя – і в їжу, і для худоби, і для очищення тіла. І вона вчить людей бути добрими і красивими душею: поважати і пам’ятати про тих, хто цю криницю викопав, та любити і розуміти тих, з ким п’єш з неї воду. Розмова біля криниці – то щоденне духовне спілкування, а сварка біля неї – то великий гріх.

Криниця

Не дати води з криниці – це гріх ще більший. Тому напитися з криниці не відмовляють навіть найлютішому ворогові. Криниця – вираз щедрості й щирості: вона щедро дає воду, але навзамін вимагає щирої душі.

Криниця символіка

Це символ здоров’я і сили, багатства і родючості, а для молодих – ще й символ краси, любові та вірності, а також розлуки і суму – в залежності від життєвих ситуацій. Хоча криниця значно глибша від колодязя – може сягати десятків метрів у глибину, а колодязь може бути поверхневим джерелом обрамленим цямриною,- вода в них однаково свята; виявляти до неї неповагу у будь-якій формі є великим гріхом.

Колодязь

Благородна і заслуговує вічної вдячності у Господа та людина, котра викопала криницю чи збудувала колодязь, але ніхто і ніколи не називав себе власником криниці чи колодязя, бо вони належать всім, хто живе у цьому світі.

Колодязь

Святість криниць і колодязів постійно поновлюється – їх освячують при спорудженні, кожного року на Водохреща, а то й при всіляких потребах. Над окремими криницями та колодязями, які підтвердили свої цілющі властивості, будують каплиці.

Для тих, хто не зміг і не зможе спорудити криницю чи колодязь, важливо спорудити в собі шанобливе ставлення до цих святинь.